Авіакатастрофа в Чехії: справа взята під особливий контроль

Авіакатастрофа в ЧехіїЧергова НП в російській військовій авіації трапилася цього разу за межами Росії. Військовий літак Ан-30, що виконував наглядові польоти в рамках Договору по відкритому небу, в середу потерпів аварію в Чехії — викотився за межі злітно-посадочної смуги. За уточненими даними, постраждали шість чоловік — п’ятеро членів російського екіпажу і чеський військовослужбовець. Військове слідче управління СК РФ порушило кримінальну справу за фактом авіаподії.

НП

Аварія трапилася з 12.00 до 13.00 за місцевим часом на аеродромі «Часлав» в 75 кілометрах від Праги. Літак повітряного спостереження і аерофотознімання Ан-30 (військова частина 62632 «Б») повертався після виконання наглядових польотів над територією США в рамках Договору по відкритому небу. Під час посадки підломилася передня стійка шасі, машина ткнулася носом в злітно-посадочну смугу, викотилася за її межі на 200 метрів і загорілася. За попередніми даними, машина відновленню не підлягає.

На борту АН-30 знаходилися 23 людини — 14 російських і дев’ять чеських офіцерів. В аварії постраждали п’ять російських військовослужбовців і чеський офіцер. Як повідомило джерело в російських силових відомствах, госпіталізовані двоє росіян — бортрадист Олексій Смірнов і штурман Олексій Чуркін. «Смірнов без свідомості в реанімації, у Чуркіна опіки другого ступеня», — повідомив співбесідник.

Спочатку було оголошено про 19 потерпілих, проте, по поясненню заступника керівника чеської регіональної Служби порятунку Петра Маха, це трапилося через те, що в результаті виниклого сум’яття поранених порахували кілька разів.

За уточненими даними чеської Служби порятунку, двоє росіян з важкими опіками доставлені в празьку клініку; четверо (троє росіян і чех) — також з опіками — транспортовані у відділення хірургії в госпіталь в Коліне; одному пораненому допомога надана на місці.

Версії

Військовим слідчим управлінням СК РФ по Західному військовому округу за фактом авіаподії побуджено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого статтею 351 КК РФ (порушення правил польотів або підготовки до них). В даний час по офіційних каналах опрацьовується процедура прибуття і роботи російських військових слідчих на місці аварії. Справа взята на особливий контроль Головним військовим слідчим управлінням СК РФ.

Як заявив заступник директора Центру аналізу стратегій і технологій (ЦАСТ) Костянтин Макієнко, хоч АН-30 — машини далеко не нові (їх серійний випуск закінчений у 1979 році), але надзвичайно ресурсні, їх надійність доведена роками експлуатації (втрачений в результаті аварії всього один літак).

Макієнко відзначив, що в Росії немає загальної системи забезпечення безпеки польотів. Це відбивається, на думку експерта, і на підготовці льотного складу, і на управлінні повітряним рухом, і на предпольотною підготовкою.

Як повідомили в прес-службі українського держпідприємства «Антонов», АН-30, що потерпів аварію в Чехії, пройшов черговий капітальний ремонт на авіаційно-технічній базі в Іваново в 2009 році і мав експлуатаційний ресурс до червня 2014 року. За даними «Антонова», це повітряне судно було зібрано на Київському авіаційному заводі у 1975 році.

Літак

Фоторозвідник Ан-30 (первинне позначення Ан-24ФК) створений в 1960-х роках на базі пасажирського літака Ан-24 в ОКБ-49 (ОКБ ім. Антонова). Перший прототип був виготовлений на заводі №49 ОКБ Г.М. Берієва в 1967 році. Ан-24ФК вперше піднявся в повітря в серпні 1967 року. З 1971 року по 1979 рік серійно було випущено близько 130 літаків цього типу.

Екіпаж — 5-7 чоловік, висота польоту — 8,3 км, дальність польоту з резервами палива — 2630 км, тривалість польоту — 5,3 год; крейсерська швидкість — 430 км/год, злітна маса — 23 тонни.

Конструкція Ан-30 аналогічна базовому літаку. Основні конструктивні відмінності — в носовій частині фюзеляжу, де розташована засклена кабіна штурмана-аерофотознімальника, в обов’язки якого входить складання програми зйомки, контроль за виконанням аерофотознімальних маршрутів і загальне керівництво аерофотознімльними роботами. Кабіна пілотів підведена над фюзеляжем. У салоні обладнані робочі місця операторів. У підлозі є 5 фотолюків для установки аерофотоаппаратури в різних комплектаціях. У центроплані встановлено 6 додаткових паливних баків загальною місткістю 1600 літрів.

Встановлений Ан-30 комплекс навігаційної і фотографічної апаратури дозволяє складати високоякісні топографічні карти в масштабах від 1:10000 до 1:150000.

За весь час експлуатації було втрачено тільки два літаки. 11 березня 1985 року Ан-30Б був збитий ракетою ПЗРК в Афганістані. Ще одна машина розбилася 23 березня 1992 року в катастрофі під Нижнеянськом (Якутія).

«Відкрите небо»

Договір по відкритому небу був підписаний 24 березня 1992 року в Хельсінкі (Фінляндія) 27 державами — учасниками СБСЕ (з 1994 року — ОБСЄ). Росія приєдналася до Договору у 2001 році. На сьогодні в Договорі беруть участь 34 держави ОБСЄ.

Цілями Договору є сприяння більшої відвертості і прозорості військової діяльності, а також зміцнення безпеки через заходи зміцнення довіри і стабільності на основі співпраці по створенню режиму відкритого неба. Договором установлена Консультативна комісія по відкритому небу (ККОН), рішення в якій ухвалюються консенсусом і мають обов’язкову силу.

Договір надає право державам-учасникам здійснювати обльоти будь-яких територій один одного для спостереження за військовою діяльністю відповідно до обумовлених в ньому і узгодженими між державами-учасниками квотами наглядових місій. Він регламентує проведення польотів, визначає механізм контролю за дотриманням Договору, містить вимоги до літака, обмеження по складу і технічних параметрів апаратури спостереження.

Польоти російської сторони в рамках місії «Відкрите небо» здійснюються переважно на літаках Ан-30Б або Ту-154М, переобладнаних під дану місію. Американці застосовують для цих цілей спеціалізований літак OC-135B, створений на базі Boeing 707.

Зараз в Росії готується до сертифікаційних випробувань сучасний літак спеціального призначення Ту-214ОН («Відкрите небо») . Літак розроблений ВАТ «Туполєв» за контрактом з ВАТ «Концерн «Вега» (головний розробник авіаційної системи спостереження «Відкрите небо»).