Содом і Гоморра

Содом і ГоморраСодом і Гоморра — два стародавні біблейські міста, які, згідно з Біблією, були знищені Богом за гріхи жителів. Міста входили в Содомське пятимісття (Содом, Гоморра, Адма, Севоїм і Сигор) і знаходилися, згідно із Старим Завітом, в районі Мертвого моря, проте, точне місце зараз невідоме. У Біблії сказано, що «жителі Содомські були нечестиві і вельми грішні перед Господом». До «гріха содомського» були схильні також жителі Гоморри і навколишніх міст, «подібно їм блудодіяли і ходили за іншою плоттю».

З вершини Олійної гори в Кедронській долині, з дзвіниці, можна побачити на сході місце, де в біблейські часи розташовувалося грішне і розпусне місто Содом. Про це ж нагадує соляна гора висотою в 45 метрів з відомою фантастичною долею — це і є скам’яніла фігура дружини праведного Лота. Гора розташована на південно-західному березі Мертвого моря. Там колись і знаходилося місто Содом.

Пастухи пасли огрядні стада овець і кіз, двічі в рік жителі збирали з виноградників прекрасні плоди, з яких робилося вино. Взагалі вино у жителів Содому і Гоморри було найулюбленішим напоєм, і пив його кожен — і старий, і молодий. Багато людей напивалися до безпам’яті, падали прямо на вулицях, а інші після винопиття вдавалися до пороку і гріха.

Крик Содомський і Гоморрський був дуже великий і гріх їх важкий, і Бог направив туди ангелів, щоб переконатися, чи дійсно жителі цих двох міст поступають так нечестиво. Ангелів прийняв в своєму будинку Лот, племінник Аврама, але содомляни обложили його будинок, вимагаючи видати прибульців, щоб «пізнати» їх.

«І пролив Господь на Содом і Гоморру дощем сірку і вогонь від Господа з неба, і скинув міста ці, і всю околицю цю, і всіх жителів міст цих…» (Буття, 19:24–25). Таким чином, Господь перевернув «вверх дном» обидва міста і околицю навколо. І на тому місці, де вони були, утворилося солоне море, відоме нам тепер як Мертве море. Можливо, в XXI столітті до нашої ери Содом і Гоморра були знищені землетрусом. Що ж до вогню і сірки, які падали на грішні міста на південному побережжі Мертвого моря, то тут, ймовірно, мається на увазі займання газів, що виходять в цих районах з надр Землі.

Зараз цих двох міст немає ні на одній географічній карті, але назви міст цілком конкретні. Є записи деяких паломників, які стверджують, що свого часу під водами Мертвого моря вони бачили розвалини будинків і вулиць. Саме Мертве море достатньо велике, його довжина досягає 76 кілометрів, ширина сімнадцяти, а глибина складає 356 метрів. Воно бесстічне, тобто вода з нього нікуди не витікає, і активно випаровується. А поповнюють його води річка Іордан. Оскільки розташовано море в найбільш низькій частині тектонічної западини Гхор, то, природно, у геологів виникло припущення, що його появі могли послужити переміщення землі, що викликали опускання грунту — того самого, на якому могли розташовуватися Содом і Гоморра.

Отже, близько двох тисяч років до нашої ери в гирлі річки Іордан відбувся якийсь природний катаклізм — землетрус або виверження вулкана, який і міг привести до опускання грунту. З іншого боку, Содом і Гоморра могли стати жертвами Всесвітнього потопу, який залив і район Мертвого моря. З роками води схлинули, залишивши після себе міжгір’я із сталою водою, на дні якої, цілком можливо, похоронені Содом і Гоморра.

Правда, не так давно з’явилася ще одна версія загибелі двох біблейських міст. Відомий німецький мандрівник і письменник Еріх фон Деникен висловив на перший погляд абсолютно фантастичну гіпотезу про ядерний вибух і провів паралель з двома японськими містами — Хіросімою і Нагасакі. Так от, Еріх фон Деникен вважає, що і в той далекий час в гирлі річки Іордан міг відбутися ядерний вибух — і не один, а цілих два. Над обома містами, як би це парадоксально не звучало, були скинуті дві атомні бомби. Проте відповідь на мимоволі виникаючі питання, хто скидав ці бомби і навіщо, письменник не дає.

По його гіпотезі вибухи були настільки могутні, що нічого не залишили від міст. А ті з їх жителів, хто був наперед попереджений (як сім’я Лота), своєчасно покинули небезпечну місцевість. І лише дружина Лота озирнулася назад і перетворилася на соляний стовп. У цьому Деникен вбачає дію на людину наслідків атомного вибуху — радіації.

Гіпотеза Деникена неначе підтверджується і подальшими словами Біблії. Там сказано, що Аврам «подивився до Содому і Гоморру і на весь простір околиці і побачив: ось, дим піднімається із землі, як дим з печі» (Буття, 19:28).

Жодної людини, жодної тварюки, ніякої рослинності не видно — все спалено вогнем, все перетворилося на попіл і димлячі руїни. З цього письменник і робить свій висновок, що Содом і Гоморра стали жертвами атомного вибуху.

Проте його гіпотеза суперечить даним, одержаним ученими в результаті досліджень цієї місцевості. Ніякої підвищеної радіації в гирлі річки Іордан не відмічено. Правда, з часу катастрофи двох міст пройшло близько чотирьох тисяч років, радіація могла безслідно зникнути. А ось знайдені сліди мулистих відкладень з більшою часткою ймовірності можуть свідчити про несподіване затоплення під час Всесвітнього потопу Содому, Гоморри і ще трьох біблейських міст.
Так хто ж прав? Відповідь на це питання, можливо, дадуть дослідження наступних поколінь учених, яким належить жити і працювати в третьому тисячолітті людської цивілізації.